У результаті мітозу дочірні клітини після ділення отримують хромосоми в точно такій же кількості, що мала їх батьківська (материнська) клітина. Отже, мітотичний поділ є особливий спосіб упорядкованого ділення клітин, при якому кожна з двох дочірніх клітин отримує хромосоми в точно такій же кількості і точно такого ж будівлі, що й хромосоми, які мала материнська клітина. При кожному мітозі утворюється копія кожної хромосоми і діє точний механізм їх розподілу між дочірніми клітинами.

У мітотичного ділення клітини розрізняють дві сторони - поділ вихідного ядра на два дочірні ядра (рівний розподіл хромосом), зване каріокінезом (від грец. Caryon - ядро, kinesis - рух) і являє собою, по суті, хромосомний цикл, і наступне потім поділ цитоплазми з утворенням двох дочірніх клітин, що називається цітокінезом (від грец. cytos - клітка, kinesis - рух) і являє собою цитоплазматичний цикл. Кожна з дочірніх клітин містить одне дочірнє ядро.

Каріокінез і цітокінез протікають синхронно, причому в каріока-незе має місце чергування синтезу ДНК з мітозів, тоді як цітокінез чергується з ростом клітин (подвоєнням в числі клітинних компонентів).

Суттєвою особливістю мітотичного поділу є те, що він значною мірою схоже у всіх організмів. Сукупність процесів, що відбуваються в клітині від одного поділу до іншого, одержало назву мітотичного циклу.

Мітотичний цикл складається з двох стадій - стадії спокою або інтерфази та стадії поділу або мітозу (від грец. Rnitos - нитка), що позначається символом м. Терміни «мітоз» і «каріокінез» - синоніми. Інтерфаза доступна для оцінки якісно і кількісно, так само доступний для вимірювання та мітоз. Зокрема, для вимірювання інтенсивності кількості мітозів використовують так званий мітотичний індекс, під яким розуміють число мітозів на 1000 клітин. Дані про мітотичний індекс мають важливе практичне значення, особливо в медичній практиці (в оцінці інтенсивності регенерації органів, дії лікарських речовин і т. д.).

Інтерфаза передує мітозу, і функціональний зміст її полягає в тому, що в ній відбувається синтез ДНК причому її тривалість становить не менше 90% протягом усього клітинного циклу.